Середа, 15.08.2018, 13:29
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Методична скарбничка | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1
Друзі сайту
Сайт школи І ст.
Сайт СЗШ  № 8
  • Сайт Бігус І.М.
    Сайт Кравчук Г.Т. 
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Інклюзивна освіта. Дистанційне навчання

    Моделі навчання

    Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою. В освітньому закладі основи цих важливих змін закладаються безпосередньо на уроці. То яким повинен бути урок у таких умовах?

    Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які грунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

    Особистісний підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляду на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Тоді навчально-виховний процес набуде особистісного спрямування. А всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконаленого уроку, навчання на якому має підпорядковуватися не повідомленню матеріалу й перевірці знань, а виявленню досвіду учнів щодо викладеної вчителем інформації.

    Потребує зміни і режисура уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь учителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися інформацією. Завдання вчителя - пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки; розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань тощо.

    Якщо ми хочемо залучити особистість до освітнього процесу (уроку), то зобов'язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально- виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

    Три основні моделі навчання

    Ще у 60-х роках XX ст. Я. Голант охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Залежно від участі учнів у навчальній діяльності, зазначав Я. Голант, розрізняють активну і пасивну моделі навчання. Термін "пасивна" є умовним, адже будь-який спосіб навчання передбачає певний рівень пізнавальної активності учня. Ймовірно, у своїй класифікації вчений використовує "пасивність" як визначення низького рівня активності учнів, де переважає репродуктивна діяльність, а самостійність і творчість практично відсутні.

    Учень виступає в ролі "об'єкта" навчання, він отримує певну інформацію, матеріал від учителя і повинен засвоїти та відтворити її. Домінують такі методи навчання, як читання, лекція-монолог, пояснення, демонстрація, відтворювальне опитування.

    Позитивні та негативні аспекти пасивної моделі

    Позитивні аспекти пасивної моделі

    1) можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час.

    2) одночасно сприймають матеріал усі слухачі.

    3) витрачається мало часу на розповідь або пояснення.

    Негативні аспекти пасивної моделі

    1) учні пасивні, не спілкуються ані між собою, ані з учителем.

    2) не виконують ніяких завдань.

    3) учителю важко визначити рівень засвоєння поданого матеріалу.

    4) відсутній контроль за знаннями.

    5) як правило, невисокий показник навченості.

       

    Цей тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Тут уже учень вступає в діалог з учителем, виконує певні творчі завдання і виступає "суб'єктом" навчання. Основні методи навчання - це різноманітні творчі та проблемні завдання, проблемні ситуації, самостійна робота, запитання від учителя до учня і навпаки.

    Позитивні та негативні аспекти активної моделі

    Позитивні аспекти активної моделі

    1) високий рівень інформації.

    2) велика кількість учнів, які можуть одночасно сприймати інформацію.

    3) показник навченності високий.

    4) майстерність педагога відіграє суттєву роль в організації такого навчання.

    5) учитель може проконтролювати рівень засвоюваних учнями знань.

    Негативні аспекти активної моделі

    1) учні спілкуються тільки з учителем.

    2) як правило, така модель використовується на уроці тільки для опитування.

    3) учень перебуває у постійній напрузі " спитає - не спитає".

    4) учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку.

    Інтерактивна модель навчання

    Якщо йдеться про інноваційні інтерактивні технології навчання та методику їх використання, необхідно пам'ятати, що діти вчаться ефективно:

    - якщо є мотивація до навчання;

    - якщо використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання;

    - якщо створено приязне комфортне середовище;

    - якщо є можливість застосувати їхні знання і вміння;

    - якщо володіють відчуттям контролю над процесом навчання;

    - якщо досягають успіхів;

    - якщо є можливість випробовувати нові знання на практиці і використати набуті знання;

    - якщо повністю залучаються у процес навчання;

    - якщо мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;

    - якщо можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.

    Позитивні та негативні аспекти інтерактивної моделі

    Позитивні аспекти інтерактивної моделі

    1) розширюються пізнавальні можливості учня.

    2) як правило, високий рівень засвоєння знань.

    3) учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнями

    4) учитель має змогу розкритися як організатор, консультант.

    5) партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.

    Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

    Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку колег, приймати продумані рішення.  

    Такі підходи до навчання не є новими для української школи. Ще в перші десятиріччя минулого століття вони використовувалися і були поширені в практиці української школи. Лабораторно-бригадний і проектний методи, робота в парах змінного складу, виробничі й трудові екскурсії та практики, які застосовували в ті часи, були передовим словом у світовій педагогіці.

    Використання цих методів і форм навчання в окремих школах давало непогані результати, вони знайшли підтримку у багатьох учителів. Проте їх запроваджували без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення, експериментальної перевірки. Як наслідок, з'явилися певні проблеми й ускладнення: зниження ролі вчителя в навчальному процесі, нераціональне використання навчального часу, відсутність в учнів достатньої мотивації для такого типу навчання. Згадані методи були визнані непотрібними. І вже з 30-х років XX ст. українська школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з панівною стандартизацією й уніфікацією засобів, форм і методик навчання.

    Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання.

    Те, що я чую, я забуваю.

    Те, що я бачу й чую, я трохи пам 'ятаю.

    Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

    Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

    Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

    Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.

    Авторський освітній сайт-портфоліо вчителя початкових класів Атаманюк Н.В. Copyright MyCorp © 2018